Чому шахи навчають концентруватися краще, ніж більшість тренінгів з уваги

Сьогодні увага стала дефіцитом – ми постійно перемикаємось між завданнями,

повідомленнями, вкладками, думками, і майже не помічаємо, як складно стає

утримувати фокус хоча б 15–20 хвилин на чомусь одному. Саме тому теми

концентрації, «глибокої роботи» та цифрового виснаження так часто

з’являються в розмовах.

І тут виникає цікаве питання:

чому люди, які регулярно грають у шахи, часто демонструють значно кращу

здатність до зосередження — навіть без спеціальних тренінгів?

Увага в шахах — не фон, а умова виживання

У шахах немає «другого плану».

Кожна фігура, кожен хід суперника потенційно важливий, і будь-яка втрата

фокусу одразу має наслідки. Гра не дозволяє бути наполовину присутнім: або

ти в позиції, або ти її втрачаєш.

На відміну від багатьох завдань у повсякденному житті, шахи створюють чітку

рамку уваги. Тут немає зайвого шуму — лише дошка, фігури та логіка позиції.

Саме це робить концентрацію не примусовою, а природною.

Як мозок звикає тримати фокус довше

Нейропсихологічні дослідження показують, що під час шахової гри активно

залучається префронтальна кора — зона, відповідальна за увагу, контроль і

планування. Регулярна гра поступово тренує здатність утримувати ментальне

напруження без швидкого виснаження.

Цікаво, що шахи не вимагають постійного «максимального» зосередження.

Гравець вчиться чергувати напругу і паузи, концентруватися в критичних

моментах і відпускати дрібниці. Саме така гнучка увага і переноситься потім у

навчання та роботу.

Чому шахова концентрація відрізняється від «силового

фокусу»

Багато тренінгів уваги будуються на примусі: змусь себе не відволікатись. У

шахах усе інакше — фокус тримається не через зусилля, а через інтерес і

відповідальність за рішення.

Саме тому шахи часто рекомендують дітям і дорослим, яким складно довго

концентруватися: гра не бореться з увагою, вона її залучає.